Хочеш змінити світ - почни з себе
      Робити добрі справи легко і приємно, особливо напередодні свят. Адже в такі дні завжди згадуєш, що є люди, яким набагато важче в житті ніж тобі. І хочеться, щоб в ці дні вони відчули смак свята і хоч трошечки пораділи.

Геріатричний пансіонат на Медової Печери

      Три вчителя різного віку, три учениці – семикласниці відвідали тих, про кого знали дуже мало – жителів цього п’ятиповерхового будинку. Заходили в кожну кімнату, адже принесли печиво, банани, роздавали гостинці, дарували усмішки, лагідні слова, вітали з наступаючими святами. А коли виходили в коридор, нишком втирали сльози. За дверима вони залишали самотність і біль в сумних очах, надію на те, що колись зайде син чи дочка, які скажуть: «Матусю! Ми за Тобою. Поїдемо додому.» Ні, такого сьогодні не сталося. Умови тут хороші, уважне ставлення працівників, медиків. Проходять концерти, майстер-класи, цікаві зустрічі, приходять членкині від спільноти “Матері у молитві”, волонтери. Але так хочеться додому…декому нікуди іти і ні до кого. Тому домівка тут. На зворотньому шляху дівчата, сидячи в машині, плакали і дзвонили додому. “Мамо, я Тебе дуже люблю”, “бабусю, я їду до Тебе, цілую”… це урок для дітей, а для дорослих? Каяття, а може покарання? Кожен повинен зрозуміти сам.