Господня Мати, дякую за ранок,
Блакитне небо й сонячний світанок.
За все, що маю: друзів і родину,
За чорнобривці, айстри і калину.
За дар Господній – в цьому світі жити:
Сміятись, плакати, радіти і любити.
За те, що в серці не згаса надія…
Благословенна будь завжди, Марія!  

Перебуваючи з Вами спільно в часі Великого Посту, в часі покути та морального очищення. Щороку учні нашого закладу «відбувають свою покуту»  через проведення Хресної Дороги. Місія наша – особлива, адже прагнемо передати весь біль і велич страждання Спасителя. Живемо з Вами у час дуже морально складний та нестабільний. Поруч нас – підступи, брехня, злоба, заздрість, хамство, лицемірство, підлість та ряд інших «чеснот», якими «хвалиться» український нарід. Забули українці про пролиту кров і кістки, якими вкрита горда земля наших дідів і прадідів; не хочуть згадувати та вивчати історичні періоди Козаччини, боротьби ОУН-УПА, УГА, гетьманства, повстань Максима Кривоноса, Залізняка, Олекси Довбуша. Не проводять паралелей та не задумуються про причини того, що відбувається зараз на Сході, а головне – ніхто не може пояснити матерям  чому їх сини статні, красиві і у розквіті сил, прикрашають своїми тілами труни, а самі матері обслуговують гробівці.

Важливим є для нас проведення «Хресної Дороги», адже кожна стація повертає нас до почуттів людяності, милосердя, співчуття, співпереживання, доброти. У світі, де стільки зла і ненависті, кожен з нас має знайти своє місце для миру і заспокоєння своєї душі. Щиро віримо у те, що в часі Великого Посту і через проведення щорічної Хресної Дороги, яка вже стала доброю традицією, заслужимо собі право за Боже милосердя і ласку.